немічний

немічний
-а, -е.
1) Недостатньо сильний (про людину, частини її тіла, тварину); слабий, безсилий. || Який ослаб, втратив силу через хворобу, втому і т. ін.; знесилений. || у знач. ім. не́мічний, -ного, ч. Слаба, безсила людина. || Те саме, що хворий. || у знач. ім. не́мічні, -них, мн. Хворі люди. || Який свідчить про безсилість, слабість кого-небудь. || Який погано росте, малого розміру, не наповнений соками (про рослину); чахлий.
2) Неспроможний, нездатний зробити що-небудь, впоратися самотужки з чимось; безпорадний.
3) перен. Незначний, слабий силою свого вияву. || Ледь помітний. || Тьмяний (про світло і т. ін.).
4) перен. Незадовільний у художньому відношенні, позбавлений майстерності; недосконалий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "немічний" в других словарях:

  • немічний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • немічний — [не/м ічнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • парапротеїнемічний — а, е. Стос. до парапротеїнемії …   Український тлумачний словник

  • немічність — ності, ж. Абстр. ім. до немічний …   Український тлумачний словник

  • немічно — Присл. до немічний …   Український тлумачний словник

  • неміметичний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • занемічний — а, е, розм. Дуже, надто немічний …   Український тлумачний словник

  • кволий — а, е. 1) Який має неміцну будову тіла, фізично нерозвинутий; тендітний. || Який утратив силу через хворобу, втому тощо; слабий, безсилий, немічний. || Неміцний, слабкий (про здоров я). || Який погано росте; негустий, невисокий, прив ялий (про… …   Український тлумачний словник

  • слабкий — I 1) (який має незначну фізичну силу), слабий, слабосилий, несильний, малосилий, безсилий, кволий, немічний, недолугий, недужий, неміцний, хирний, хирий, хирлявий, хиренний, хирявий, чахлий, плохий, плохенький, хисткий, хлипкий, (в)утлий, дохлий; …   Словник синонімів української мови

  • розслаблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розслабити. 2) у знач. прикм.Фізично та психічно слабий, кволий, немічний. || Який виражає фізичну та психічну слабість, кволість, немічність. || Ненапружений, млявий (про м язи) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»